Кафедра ливарного виробництва чорних та кольорових металів

Національний технічний університет України "КПІ ім. Ігоря Сікорського"

Українська (UA)Русский (RU)English (UK)Deutsch (DE)
FacebookTwitterGoogle+

Скромное стояние позади, чтобы…больше видеть.


Знайшли помилку в тексті? Виділіть текст, натисніть Shift+Enter і відправте нам повідомлення.

СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ «Художнє та ювелірне литво»

«...ни едино художество, ни едино ремесло простое употребление металлов миновать не может»

- М.В. Ломоносов.

Сім найвідоміших шедеврів давніх культур названі чудесами світу. Із них два є художніми виливками. Це – бронзова статуя бога сонця Геліоса (Аполлона), висотою 35 м, що називається “Колос Родоський” (збудована у 292-280 рр. до Р.Х.), що була зруйнована під час землетрусу в 224 р. до Р.Х., і статуя Зевса (Юпітера) Фідія (430 р. до Р.Х.) в Олімпії, Греція, із золота, мармуру і слонової кості, висотою 12 м, яка згоріла під час пожежі. Світ художнього литва налічує багато тисячоліть. Найвизначніші події та особистості історії будь-якого народу відображені в художніх виливках

Отже, литво є однією з найдавніших галузей художньої та технічної творчості світової культури, знане з часів найдавніших цивілізацій, галузь в якій, цитуючи Максима Рильського, органічно поєднались „троянди й виноград”, а коли точніше „краса та користь – естетика та функціоналізм. Іншою, більш короткою та ємною формулою це можна визначити, як органічний синтез творчості художньої та творчості технічної.

Спектр використання технологій художнього литва в сучасних умовах є надзвичайно широким, починаючи від литва для потреб архітектури (малі архітектурні форми – здебільшого чавун), скульптури (монументи, пам’ятники, меморіальні дошки, епітафіальна пластика, станкова скульптура, рельєф - бронза), кінчаючи мистецтвом ювелірним (настільні прикраси, прикраси платтяні та натільні – сплави благородних металів), не кажучи про сфери, здавалося б досить віддаленими від красних мистецтв, зокрема така галузь в медицині, як стоматологічне і ортопедичне протезування.

kozlovskyУспіх кінцевого результату багато в чому залежить від взаєморозуміння творчого „дуету” художник (скульптор) – технолог-ливарник. Фактично означені фахівці є повноправними співавторами мистецького твору, незалежно від того чи це монумент, чи ювелірна прикраса, виконані в техніці художнього литва.

Навчальні програми вищих закладів України, як і інших країн СНД, не передбачали ознайомлення студентів з мистецькими аспектами художнього литва, свідомо акцентуючи підготовку студентів на аспектах технічних. Відомо, що подібної практики не існує і у ВНЗ Європи, Північної і Латинської Америк. Про це є підстави стверджувати на основі обміну досвідом та спілкування з доктором технічних наук професором О.Магницьким (Санкт-Петербург, Росія), Народним художником України О.П. Скобліковим, художником та кандидатом мистецтвознавства А. Сото (Мехіко, Мексика), заслуженим художником України О. Баньковським (Львівська національна академія мистецтв), та іншими фахівцями, спряженими з галуззю художнього литва.

ShevchenkoЗміни, що на початку 1990-х відбулися в Україні, позначилися і на системі вищої освіти, що потребувала внесення відповідних змін та коректив до навчальних планів, а зокрема й коректив до програм вищої освіти з урахуванням вимог часу. Виходячи з цих причин та передбачаючи майбутні перспективи вищої освіти, з урахуванням фактору, що Київська політехніка поруч із Санкт-Петербурзьким інститутом цивільних інженерів та Барселонською Академією мала європейську квоту деканів, доброї пам’яті декан інженерно-фізичного факультету доктор технічних наук, професор А.П.Сьомик подав ініціативу створити на кафедрі ливарного виробництва чорних та кольорових металів НТУУ «КПІ» спеціалізацію “Художнє та ювелірне литво”, що й було реалізовано у 1994 році. Немаловажним фактором є те, що кафедра має унікальну практичну базу ливарного виробництва, де свої твори відливали та відливають у бронзі кращі сучасні скульптори нашої держави.

sova2Університет має рідкісну можливість готувати технологів у галузі ливарного мистецтва, що їм може позаздрити будь-який навчальний заклад, беручи до уваги промисловий фактор, що формувальники, ливарники, карбувальники пройшли багаторічний вишкіл в системі колишнього Художнього фонду СРСР, а це є досить серйозною та відповідальною школою, до речі, нажаль, втраченою у Європі, але збереженою в Україні.

Підготовка фахівців зі спеціалізації «Художнє та ювелірне литво» передбачає вивчення основ плавки сплавів благородних металів, технології формоутворення литих художніх та ювелірних виробів.

В технічному плані завдання стоїть в підготовці висококваліфікованих, різнобічно розвинених інженерів-ливарників, які б мали уяву про основи та перспективи розвитку технології плавки сплавів дорогоцінних металів (золота, срібла та ін.), на основі міді та які здібні вирішувати нові завдання, котрі виникають в процесі розвитку цієї галузі.

Вивчення дисциплін спеціалізації базується на знаннях отриманих студентами з хімії і фізичної хімії, теоретичних основ ливарного виробництва, теорії кристалізації, конструювання виливків тощо. Особлива увага приділяється різним засобам формоутворення художніх та ювелірних виливків, властивостям сплавів золота, срібла, металів платинової групи та їх фінішній обробці.

_002Засвоєння дисциплін базується на викладанні теоретичних відомостей (лекції), самостійної роботи студентів з інформаційними джерелами, лабораторних та практичних занять та практик і екскурсій на діючих виробництвах.

Основна увага приділяється вивченню теоретичних основ плавки, взаємодії сплавів з матеріалами форми, формоутворенню, технологічних особливостей вироблення художніх та ювелірних виливків. Студенти повинні знати основні процеси формоутворення, плавки металів та сплавів, вміти розраховувати шихту дорогоцінних сплавів.

Вільний ринок працевлаштування передбачає розширення знань, навичок і вмінь спеціалістів з технічних професій.

sikorskyТрадиційна підготовка інженерів-ливарників розширилася новими теоретичними і практичними курсами:

– Історія технологій художнього литва;

– Основи образотворчого мистецтва;

– Металургія благородних металів;

– Технологія формоутворення художніх виливок;

– Метали, сплави і технології художнього та ювелірного литва;

– Технологія нанесення захисно-декоративних покриттів.

Авторитет спеціальності з того часу значно зріс. Багато випускників знаходять застосування своїм знанням на стику технології і мистецтва.

Ще в 1540 році Ваночіо Бирингучіо у своїй праці “Піротехніка” писав про те, що праця ливарника “... це вигідне і тонке ремесло і великою мірою захоплююче”.

stend_rabot

 

03056, м. Київ - 56, вул. Політехнічна 35, корпус 9, поверх 4. Тел.: +38(044)204-82-16. Кафедра ЛВЧКМ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2010-2017©

Розробка: shevchuk.ua