Вплив хімічного складу та термічного оброблення | Кафедра ливарного виробництва чорних та кольорових металів НТУУ "КПІ ім. Ігоря Сікорського"

Кафедра ливарного виробництва чорних та кольорових металів

Національний технічний університет України "КПІ ім. Ігоря Сікорського"

Українська (UA)Русский (RU)English (UK)Deutsch (DE)
FacebookTwitterGoogle+

156. Успех – это успеть. (М.Цветаева)


Знайшли помилку в тексті? Виділіть текст, натисніть Shift+Enter і відправте нам повідомлення.

Вплив хімічного складу та термічного оброблення

Сталь, яка містить один або кілька спеціальних елементів з вмістом понад 1%, називають – легованою.

До легованих сталей спеціально вводять легувальні елементи, які помітно змінюють їхні механічні і фізико-хімічні властивості. До таких елементів належать хром, нікель, молібден, вольфрам, ванадій, кобальт, титан та ін. Манган у кількості понад 1% і силіцій понад 0,5% також є легувальними.

Властивості легованих сталей визначаються кількістю введених легувальних елементів і характером їх взаємної дії з основними компонентами – залізом і вуглецем. За цією ознакою легувальні елементи можна поділити на дві групи: елементи, які не утворюють карбідів (Ni, Co, Si, Al, Си); карбідоутворювальні елементи (Cr, Μn, Mo, W, V, Ті, Zn, Nb).

Введення легувальних елементів сприяє досягненню якіснішої термічної обробки, оскільки вони надають аустеніту великої стійкості.

Вплив легувальних елементів на структуру і властивості сталі

Хром – дешевий легувальний елемент. Його широко застосовують для легування (до 30%). Він підвищує твердість і міцність сталі при одночасному незначному зниженні пластичності і в'язкості. Він частково розчиняється у фериті й одночасно утворює міцні карбіди. Хром підвищує опір корозії – при вмісті понад 13% Cr сталь стає неіржавною. Крім того, хром підвищує жароміцність, а також змінює магнітні властивості сталі. Завдяки високій зносостійкості хромистої сталі з неї виготовляють підшипники кочення.

Нікель – цінний легувальний елемент (у конструкційних сталях 1...5%) – надає сталі міцності, високої пластичності і в'язкості. Його використовують у значній кількості, якщо потрібно одержати немагнітну сталь і сталь підвищеної антикорозійності. Розчиняючись у фериті, нікель зміцнює його.

Ванадій – карбідоутворювальнийелемент – підвищуєтвердістьсталіінадаєїйчервоностійкості, сприяєутвореннюдрібнозернистоїструктури, підвищуєпружність.

Молібден – карбідоутворювальний елемент – підвищує твердість і міцність сталі за підвищених температур. Він сприяє утворенню дрібнозернистості. Молібден вводять у конструкційні й жароміцні сталі.

Кобальт – підвищує жароміцність, магнітні властивості, збільшує опір ударам.

Титан – підвищує міцність, сприяє подрібненню зерен, поліпшує оброблюваність і опір корозії.

 

03056, м. Київ - 56, вул. Політехнічна 35, корпус 9, поверх 4. Тел.: +38(044)204-82-16. Кафедра ЛВЧКМ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2010-2018©

Розробка: shevchuk.ua