Кафедра ливарного виробництва чорних та кольорових металів

Національний технічний університет України "КПІ ім. Ігоря Сікорського"

Українська (UA)Русский (RU)English (UK)Deutsch (DE)
FacebookTwitterGoogle+

Быть в равновесии между притязаниями и способностями.


Знайшли помилку в тексті? Виділіть текст, натисніть Shift+Enter і відправте нам повідомлення.

Дисертації
Фаустов Максим Сергійович

Розробка складів протипригарних покриттів для сталевих виливків які отримуються за моделями, що газифікуються

У дисертації розроблені і представлені протипригарні покриття на вогнетривкої основі циркону, дистен-силіманіту з додаванням перліту, зв’язуючого компонента смоли СФЖ 309 і водного розчину натрій карбоксиметілцелюлози в якості стабілізатора.

Встановлено основні закономірності впливу протипригарних покриттів на якість сталевих виливків.

Досліджено вплив вогнетривких складових на властивості покриттів. Встановлено методики досліджень та визначено технологічні властивості досліджуваних покриттів: газопроникність, газотворність, седиментаційну стійкість, в'язкість, щільність, швидкість затвердіння шару.

Представлена технологія приготування, нанесення та сушіння протипригарних покриттів. Досліджено вплив розроблених покриттів на пригар та поверхневі дефекти.

Ключові слова: протипригарне покриття, моделі що газифікуються, газопроникність, газотворність, седиментаційна стійкість, цирконовий, дістенсиліманітовий концентрати, перліт, пірофіліт, пригар

 
Пивощук Андрій Романович

Розроблення стрижневих сумішей з ортофосфорною кислотою та неорганічними солями металів для виготовлення виливків із залізовуглецевих сплавів

Магістерська дисертація: 120 с., 35 рис., 34 табл., 49 посилань.

Об’єкт дослідження –процес розроблення стрижневої суміші, яка зміцнюється при нагріванні внаслідок хімічної взаємодії ортофосфорної кислоти з сульфатами металів.

Предмет дослідження – будова і властивості фосфосульфатних зв’язувальних компонентів, фізико-механічні властивості сумішей, їх рецептури та режими виготовлення стрижнів.

Мета роботи –створення зв’язувальних компонентів із ортофосфорною кислотою та сульфатами Al і Feй розроблення технології теплового зміцнення стрижнів для отримання виливків із FeCсплавів.

Методи дослідження – термодинамічні розрахунки, рентгенофазовий та диференційний термогравіметричний аналізи, визначення властивостей зразків, планування експериментів, математична оптимізація даних.

Результати дослідження – розроблено нові зв’язувальні компоненти на основі ортофосфорної кислоти і сульфатів Fe та Al для теплового зміцнення стрижнів. Досліджено залежність фізико-механічних властивостей від кількості зв’язувального компонента у суміші, концентрації кислоти та температури зміцнення.

Значущість роботи – стрижневі суміші мають міцність при стисканні на рівні 2,5…3,5МПа, призначені для виготовлення ливарних стрижнів, які зміцнюються під час нагрівання. Стрижні забезпечують отримання високої якості литих поверхонь і легко вибиваються із внутрішніх порожнин виливків.

Галузі застосування – машинобудування, металургія.

Прогнозовані припущення – рекомендовані стрижневі суміші для теплового зміцнення можуть бути використані в умовах індивідуального чи серійного виробництва для виливків із Fe-C сплавів.

ВИЛИВОК, ВІЛЬНА ЕНЕРГІЯ, ЗВ’ЯЗУВАЛЬНА КОМПОЗИЦІЯ, ЗВ’ЯЗУВАЛЬНИЙ РОЗЧИН, КВАРЦОВИЙ ПІСОК, МІЦНІСТЬ, НЕОРГАНІЧНІ СОЛІ МЕТАЛІВ, ОРТОФОСФОРНА КИСЛОТА, СУЛЬФАТ АЛЮМІНІЮ, СУЛЬФАТ ЗАЛІЗА, СТРИЖЕНЬ

 
Харченко Євген Олександрович

Підвищення зносостійкості білих чавунів для литих деталей багерних насосів

Магістерська дисертація: 93с., 32 рис., 24 табл., 32 посилань.

Об’єкт дослідження – процеси легування, мікролегування та модифікування сплавів на основі заліза й управляння їх властивостями.

Мета роботи – дослідження впливу процесів мікролегування та модифікування на структуру й властивості зносостійкого білого чавуну для виготовлення литих деталей багерних насосів.

Методи дослідження – у роботі використано сучасні методики визначення структури сплавів, ливарних, механічних і спеціальних властивостей.

Результати магістерської дисертації – розроблено методику визначення зносостійкості сплавів на основі заліза, яка забезпечує високі відтворюваність і достовірність результатів. Для виготовлення литих деталей багерних насосів рекомендовано хромомарганцевий чавун з оптимальним співвідношенням хрому та марганцю. Для забезпечення високої зносостійкості й тривалої експлуатації багерних насосів хромомарганцеві чавуни доцільно додатково мікролегувати титаном, ванадієм, сурмою та модифікувати бором і рідкісноземельними металами.

Ступінь впровадження – рекомендовані чавуни апробовані в ливарній лабораторії промислового типу.

Галузі застосування – теплоенергетика, машинобудування, металургія, хімічна галузь тощо.

Економічна ефективність – розрахунковий коефіцієнт економічної ефективності дослідження (Е = 0,39%) підтверджує доцільність виконання даної магістерської дисертації.

Прогнозні припущення – рекомендовані до використання в магістерській дисертації чавуни можна впроваджувати у виробництво.

ЗНОСОСТІЙКИЙ ЧАВУН, ВИЛИВОК, ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПРОЦЕС, МІКРОЛЕГУВАННЯ, МОДИФІКУВАННЯ, ЛИВАРНІ ТА СПЕЦІАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ

 
Дядюра Андрій Сергійович

Структуроутворення і механічні властивості сплаву АК5М2, обробленого у рідкому стані імпульсним електричним струмом

Магістерська дисертація: 88 с., 18 рис., 7 табл., 56 посилань.

Об’єкт дослідження – процес структуроутворення та зміни властивостей сплаву АК5М2, обробленого у рідкому стані імпульсним електричним струмом.

Предмет дослідження – закономірності фазових перетворень у процесі твердіння, особливості формування мікроструктури і механічних властивостей сплаву АК5М2 залежно від параметрів впливу на розплав імпульсним електричним струмом.

Мета роботи – дослідження впливу рідиннофазного оброблення розплаву імпульсним електричним струмом різної щільності та частоти на зміну механічних властивостей сплаву АК5М2.

Методи дослідження – застосовані методики досліджень металографічного мікроаналізу, рентгеноструктурних досліджень та фізико-механічних властивостей (твердості, тимчасового опору розриванню, відносного подовження).

Результати досліджень – встановлено оптимальний режим рідиннофазного оброблення сплаву АК5М2 у рідкому стані імпульсним електричним струмом. Після оброблення розплаву імпульсним електричним струмом, зростає до 5,6 % кількість α-фази, що призводить до підвищення механічних властивостей, порівняно з вихідними: тимчасовий опір розриву на 50%, твердість на 15%, відносне подовження в 3,6 рази. Процес твердіння, після оброблення розплаву струмом, здійснюється за метастабільною діаграмою нерівноважного стану, залізовмісні фази, які формуються, характеризуються стабільністю структури та морфології.

Ступінь впровадження – зразки з пройшли лабораторні випробування.

Область застосування – виготовлення виробів з промислового силуміну АК5М2, виготовленого з вторинних матеріалів із підвищеними механічними властивостями.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – отримання виробів із сплаву АК5М2, після рідиннофазної обробки струмом; використання технології для покращення механічних властивостей високоміцних алюмінієвих сплавів.

СТРУКТУРА, АК5М2, МОДИФІКУВАННЯ, МЕТАЛОГРАФІЧНИЙ МІКРОАНАЛІЗ, ТЕРМІЧНА ОБРОБКА, МЕХАНІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ.

 
Дядюра Андрій Сергійович

Структуроутворення і механічні властивості сплаву АК5М2, обробленого у рідкому стані імпульсним електричним струмом

Магістерська дисертація: 88 с., 18 рис., 7 табл., 56 посилань.

Об’єкт дослідження – процес структуроутворення та зміни властивостей сплаву АК5М2, обробленого у рідкому стані імпульсним електричним струмом.

Предмет дослідження – закономірності фазових перетворень у процесі твердіння, особливості формування мікроструктури і механічних властивостей сплаву АК5М2 залежно від параметрів впливу на розплав імпульсним електричним струмом.

Мета роботи – дослідження впливу рідиннофазного оброблення розплаву імпульсним електричним струмом різної щільності та частоти на зміну механічних властивостей сплаву АК5М2.

Методи дослідження – застосовані методики досліджень металографічного мікроаналізу, рентгеноструктурних досліджень та фізико-механічних властивостей (твердості, тимчасового опору розриванню, відносного подовження).

Результати досліджень – встановлено оптимальний режим рідиннофазного оброблення сплаву АК5М2 у рідкому стані імпульсним електричним струмом
Після оброблення розплаву імпульсним електричним струмом, зростає до 5,6 % кількість α-фази, що призводить до підвищення механічних властивостей, порівняно з вихідними: тимчасовий опір розриву на 50%, твердість на 15%, відносне подовження в 3,6 рази.
Процес твердіння, після оброблення розплаву струмом, здійснюється за метастабільною діаграмою нерівноважного стану, залізовмісні фази, які формуються, характеризуються стабільністю структури та морфології.

Ступінь впровадження – зразки з пройшли лабораторні випробування.

Область застосування – виготовлення виробів з промислового силуміну АК5М2, виготовленого з вторинних матеріалів із підвищеними механічними властивостями.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – отримання виробів із сплаву АК5М2, після рідиннофазної обробки струмом; використання технології для покращення механічних властивостей високоміцних алюмінієвих сплавів.

СТРУКТУРА, АК5М2, МОДИФІКУВАННЯ, МЕТАЛОГРАФІЧНИЙ МІКРОАНАЛІЗ, ТЕРМІЧНА ОБРОБКА, МЕХАНІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ.

 
Фесенко Катерина Валеріївна Модифікування чавуну в ливниковій системі для виробництва двошарових виливків

Робота виконана на кафедрі ливарного виробництва чорних і кольорових металів Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: кандидат технічних наук, доцент Ямшинський Михайло Михайлович, Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут», доцент кафедри ливарного виробництва чорних та кольорових металів

Офіційні опоненти:
доктор технічних наук, старший науковий співробітник  Бубликов Валентин Борисович, Фізико-технологічний інститут металів і сплавів НАН України завідувач відділу високоміцних та спеціальних чавунів;

доктор технічних наук, професор Хричиков Валерій Євгенович Національна металургійна академія України, завідувач кафедри ливарного виробництва.

Актуальність теми. Перспективним напрямком підвищення працездатності та довговічності обладнання, машин і механізмів з одночасним покращанням економічних показників і зниженням витрат дефіцитних, дорогих легувальних матеріалів є використання в їх складі чавунних литих деталей з протилежною структурою та властивостями в локальних їх частинах.

Прикладами таких деталей є: валки прокатних станів, втулки, вальці, щоки дробарок, бронефутерувальні плити, склизи сипких матеріалів, насадки відбійних молотків, розпушувачі ґрунтів, лемехи, зуби ковшів екскаваторів тощо. Робоча поверхня або робочий шар таких деталей повинні мати високу твердість і зносостійкість, а серцевина або монтажна частина – ударостійкість, в’язкість і, на відміну від твердого робочого шару, задовільну оброблюваність різанням. Високі твердість і зносостійкість робочої поверхні може забезпечити білий чавун з цементитною фазою, а підвищені пластичність і в'язкість – високоміцний чавун ферито-перлітного класу.

Виробництво чавунних литих деталей з диференційованою структурою та властивостями в локальних їх частинах здійснюється такими способами: заливанням одного чавуну в металеву форму або в разову (піщану) ливарну форму з розташованим у ній холодильником; послідовним заливанням ливарної форми різними за хімічним складом чавунами через дві незалежні ливникові системи з паузою між заливаннями; виливанням залишку одного рідкого чавуну з доливанням серцевини іншим чавуном; відцентровим литтям з послідовним заливанням виливниці, яка обертається, розплавами чавунів різного хімічного складу та іншими способами.

Детальніше...
 
Кеуш Дар’я Вікторівна Стрижневі суміші з неорганічними зв’язувальними компонентами і комбінованим наповнювачем для виготовлення виливків із залізовуглецевих сплавів

Робота виконана на кафедрі ливарного виробництва чорних і кольорових металів Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: кандидат технічних наук, доцент Лютий Ростислав Володимирович, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», доцент кафедри ливарного виробництва чорних і кольорових металів

Офіційні опоненти:

доктор технічних наук, профессор Пономаренко Ольга Іванівна, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», професор кафедри ливарного виробництва

кандидат технічних наук, доцент Федоров Микола Миколайович, Донбаська державна машинобудівна академія, доцент кафедри технології і обладнання ливарного виробництва

Актуальність теми. Підвищення вимог до якості машинобудівної продукції, в тому числі литих заготовок, зумовлює розроблення нових і удосконалення існуючих технологій виготовлення виливків. Деталі із залізовуглецевих сплавів отримують у разових піщаних формах, під час використання яких проблеми якості поверхонь і точності розмірів є найактуальнішими. Питання якості форми (стрижня) та виливка необхідно вирішувати комплексно.

Більшість ливарних стрижнів виготовляють із холоднотвердних сумішей (ХТС). У гарячому оснащенні виготовляють не більше 5% усіх стрижнів. Сьогодні в ливарних цехах є велика кількість устатковання, призначеного для роботи з гарячим оснащенням, яке не використовується повною мірою. При цьому кількість розроблених сумішей, враховуючи економічні та екологічні аспекти, для реалізації даної технології обмежена.

У сучасних стрижневих сумішах використовують великий спектр зв’язувальних компонентів (ЗК), які відрізняються за хімічною номенклатурою та за способами зміцнення. Особливе місце серед них займають фосфати. Завдяки ряду цінних властивостей вони знайшли використання як термостійкі та корозійностійкі покриття, клеї, електроізоляційні та жаростійкі матеріали.

На даний час накопичений великий обсяг інформації щодо фізичних, хімічних, теплофізичних та інших властивостей сполук фосфору, створено численні матеріали на базі ортофосфорної кислоти, алюмофосфатного та алюмохромфосфатного ЗК.
Порошкова складова цих композицій представлена чистими оксидами або складними оксидними сполуками, які є дефіцитною та високовартісною сировиною.

Детальніше...
 
Фурдик Катерина Володимирівна

Розробка технології одержання виливків з піноалюмінію

Спінений алюміній – це відносно новий клас надлегких композиційних матеріалів з комірчастою структурою. Він забезпечує унікальну комбінацію нових фізичних та механічних властивостей, недосяжних для монолітних матеріалів. Ці властивості, разом з повною утилізацією і екологічною чистотою, роблять піноалюміній привабливим для використання в будівництві, транспорті й інших галузях промисловості. Основними властивостями являються: високий коефіцієнт поглинання енергії удару чи вібрації та мала вага виробів при достатньо високій міцності.

На сьогоднішній день питання розробки отримання виливків з піноалюмінію являється нагальною потребою. Пінометали почали розроблятись в Сполучених Штатах Америки, в середині минулого століття. Вони використовувались в авіаційній промисловості, але тільки в останні 10 років дослідження в цьому напрямку набули широкого спектру. Масштаби впровадження ливарних технологій для виготовлення деталей з піноалюмінію невеликі. На даний час відсутні обґрунтовані технологічні параметри отримання саме якісних пористих алюмінієвих виливків.

Піноалюміній отримують різними засобами (рідкофазним і твердофазним) і, в основному, з первинних матеріалів, що досить дорого. Один з твердофазних або порошкових методів, а саме рідкофазне, може бути перспективним для впровадження у виробництво піноалюмінію. Рідкофазні методи є, на даний момент, найбільш перспективним напрямком у виробництві піноматеріалів.

Піноалюміній можливо розглядати як композиційний матеріал, де замість керамічних частинок використовується порофор (CaCO3).

Основною складністю при виготовленні пористих виливків є забезпечення введення порофору, який не змочується алюмінієвими розплавами та однорідності розподілу пор у розплаві та за об’ємом виливка.

Метою роботи було дослідити вплив температури і часу розкладання порофору на пористість виливків сплавів системи Al-Fe. В ході роботи було розроблено технологію виготовлення лігатури Al- Fe-CaCO3 для спінювання алюмінієвих сплавів. Засвідчено значний u1074 плив механічного впливу на якість замішування порофору, що і стало основою для розробки даної технології.

Мета роботи – дослідити вплив температури і часу розкладання порофору на пористість виливків сплавів системи Al-Fe.

Об’єктом дослідження є технологія виготовлення пористого алюмінієвого сплаву для виливків.

Предмет дослідження – вплив температури і часу розкладання порофору на пористість виливків.

Методика дослідження – аналіз діаграм стану з широким інтервалом твердо-рідкого стану; дослідити вплив температури та часурозкладання порофору на пористість виливків; дослідити термодинамічні процеси взаємодії порофору з компонентами сплаву; виготовити разові гіпсові форми для заливання; дослідити макроструктуру пористих виливків одержаних при температурах спінювання.

Результати роботи – Представлені результати термодинамічного аналізу можливих реакцій та результати одержання піноалюмінію в системі Al-Fe-СаСО3, наведені результати термогравіметрії реакції розкладання СаСО3, визначені оптимальні температури замішування порофору та спінювання розплаву, наведені середні значення пористості виливків при литті у разову гіпсову форму в залежності від температури та часу.

Галузі використання– Виготовлення пористих виливків, які застосовуються в машинобудуванні, суднобудуванні, авіабудуванні та ін.

ПІНОАЛЮМІНІЙ, ПОРОФОР, КАРБОНАТ КАЛЬЦІЮ, ПОРУВАТІСТЬ, ТЕМПЕРАТУРА СПІНЮВАННЯ, ТЕМПЕРАТУРА ЗАМІШУВАННЯ, ТЕРМОГРАВІМЕТРИЧНИЙ АНАЛІЗ

 
<< Початок < Попередня 1 2 3 Наступна > Кінець >>

Сторінка 1 з 3

03056, м. Київ - 56, вул. Політехнічна 35, корпус 9, поверх 4. Тел.: +38(044)204-82-16. Кафедра ЛВЧКМ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2010-2017©

Розробка: shevchuk.ua