Кафедра ливарного виробництва чорних та кольорових металів

Національний технічний університет України "КПІ ім. Ігоря Сікорського"

Українська (UA)Русский (RU)English (UK)Deutsch (DE)
FacebookTwitter

205. Трус умирает сто раз, храбрый однажды, и то не скоро. (Бестужев)


Знайшли помилку в тексті? Виділіть текст, натисніть Shift+Enter і відправте нам повідомлення.

Дисертації
Набока Вікторія Олександрівна

Стрижневі суміші які зміцнюються при взаємодії ортофосфорної кислоти з компонентами наповнювача

Об’єкт дослідження– нові неорганічні зв’язувальні компоненти для стрижневих сумішей, які зміцнюються під час нагрівання.

Мета роботи – встановлення параметрів теплової взаємодії виливків із стрижнями на основі кварцового і цирконового наповнювачів, та дослідження нових неорганічних зв’язувальних компонентів, які утворюються при взаємодії цих наповнювачів з ортофосфорною кислотою.

Методика дослідження – теплові розрахунки процесів контактної взаємодії ливарних стрижнів із сталевими виливками різних розмірів; сучасні методи рентгеноструктурного та термогравіметричного аналізу, растрової електронної мікроскопії; планування експериментів та оптимізація складу сумішей за номограмами; стандартні методи визначення технологічних та робочих властивостей сумішей.

Результати та їх новизна – отримано нові дані щодо розподілу температур у стрижнях із різними вогнетривкими наповнювачами під час твердіння сталевих виливків, на основі яких сформульовані вимоги до стрижневих сумішей; розроблені суміші із заданими властивостями.

Основні показники – досліджені суміші мають у своєму складі нові неорганічні зв’язувальні компоненти – пірофосфати кремнію та цирконію, зміцнюються в оснащенні при 300…350 оС, характеризуються міцністю при стисканні не менше 2,5 МПа і обсипаємістю не більше 0,6 %.

Ступінь впровадження – лабораторні випробування при виготовленні стрижнів у гарячому оснащенні для виливків із залізовуглецевих сплавів.

Область застосування – альтернатива стрижневим сумішам з органічними зв’язувальними компонентами при отриманні широкої номенклатури виливків із залізовуглецевих сплавів.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – прискорення процесів зміцнення сумішей, розроблення технологічних інструкцій на виготовлення стрижнів, промислове впровадження.

Актуальність теми. Основними завданнями ливарного виробництва є забезпечення високої розмірної точності та якості поверхні литих деталей. При використанні лиття у піщані форми розплав контактує із формувальним матеріалом, що значною мірою впливає на формування поверхні виливка. Важливим фактором є температура взаємодії виливка з формою а також розподіл температур у стрижні. Це впливає на зміну його технологічних та робочих властивостей ( податливість, газотвірність, вибиваємість, тощо).

Детальніше...
 
Левіцька Тетяна Олександрівна

Вплив гранулометричного складу кварцового піску на технологічні властивості формувальних сумішей

Об’єкт дослідження – розроблення оптимальних складів пластичних формувальних сумішей та математичної моделі на основі ЛПτ рівномірних розташованих послідовностей.

Предмет дослідження – кварцовий пісок, міцність, газопроникність, обсипання, щільність, пористість.

Мета роботи – дослідження впливу гранулометричного складу кварцового піску на технологічні властивості формувальних сумішей, визначення оптимального співвідношення зерен наповнювача в об’ємі суміші для досягнення її оптимальних властивостей.

Методи дослідження – експериментальне дослідження зміни технологічних властивостей формувальних сумішей (визначення в сирому та сухому стані газопроникності, міцності, обсипання, щільності, пористості) в залежності від гранулометричного складу наповнювача – річкового кварцового піску фракцій – 0315, 04 та 063 з використанням статистичних методів.

Результати досліджень можуть використовуватись для створення формувальних сумішей у ливарному виробництві з наперед заданими властивостями.

Галузі використання – виготовлення ливарних форм для одержання високоякісних виливків.

Детальніше...
 
Репета Людмила Петрівна

ОПТИМІЗАЦІЯ СКЛАДУ СТРИЖНЕВОЇ СУМІШІ НА ОСНОВІ СМОЛИ СФП 011Л ТА РОЗЧИННИКА МЕТИЛАЦЕТАТУ

Об’єкт дослідження – процес виготовлення стрижневої суміші на основі кварцового піску та спученого перліту для виробництва комбінованих пінополістиролових моделей.

Предмет дослідження – стрижнева суміш на основі кварцового піску, спученого перліту, смоли СФП 011Л та розчинника метилацетату.

Мета роботи – розроблення та оптимізація технологічних параметрів виготовлення комбінованих пінополістиролових моделей.

Методика дослідження – використані сучасні методи досліджень й оброблення результатів даних.

Результати досліджень – вивчено вплив компонентів стрижневої суміші та режиму спікання на її механічні властивості, а також вплив дії перегрітої пари на міцність та вологонасичення стрижнів.

Галузі використання – виготовлення виливків із складними внутрішніми порожнинами, методологія лиття за моделями, що газифікуються на машинобудівних підприємствах.

Детальніше...
 
Михалевич Дмитро Олександрович

Внутрішньоформове модифікування при виробництві двошарових виливків з різнорідних чавунів з двоетапним заливанням форми

Актуальність теми. До окремих частин багатьох деталей сучасної техніки висуваються різні, іноді протилежні вимоги за механічними і експлуатаційними властивостями. Валки і опорні ролики прокатних станів, щоки дробарок, бронефутеровальні плити кульових млинів, метательні лопатки дробометальних і піскометальних апаратів, склізи бункерів сипких матеріалів, зубчасті шестерні, канатопровідні шківи повинні мати тверду зносостійку робочу поверхню або робочий елемент і м’яку ударостійку матричну підкладку, серцевину або елементи монтажного кріплення.
Зносостійкість робочої поверхні литих деталей машин і механізмів забезпечує вибілений чавун з твердими карбідами заліза у мікроструктурі, а підвищену пластичність та ударну в’язкість їх матричної підкладки – високоміцний феритний чавун з кулястим графітом. Більшість з існуючих технологічних варіантів виробництва двошарових чавунних виливків базуються на виплавлянні різнорідних сплавів у окремих плавильних агрегатах з наступним послідовним заливанням таких сплавів у ливарні форми. Відомо, що мікроструктуру і властивості сірого або білого чавунів можна суттєво змінити сфероїдизувальним, графітизувальним або карбідостабілізувальним модифікуванням частини базового розплаву, виплавленого в одному плавильному агрегаті. Але інформація про особливості подібних технологічних процесів виробництва двошарових виливків у технічній літературі вкрай обмежена.

Детальніше...
 
Ковальчук Олександр Григорович

Підвищення технологічних властивостей жаростійких сталей з високим вмістом хрому

Сучасний розвиток науково-технічного прогресу весь час потребує матеріали, які за своїми фізико-механічними властивостями перевершують вже існуючі конструкційні матеріали. Тому отримання міцнішого, легшого, жаростійкішого металу є актуальним питанням.
З усіх жаростійких сплавів найбільш практичний інтерес представляють сплави на основі заліза, тобто сталі та чавуни, леговані недорогими і недефіцитними елементами, наприклад хромом, алюмінієм, кремнієм, титаном.
Головною експлуатаційною характеристикою жаростійких сплавів є їх опір різним видам корозії і, в першу чергу, високотемпературній газовій корозії.
Як показує досвід експлуатації жаростійких виробів, вибір сплаву з високою окалиностійкістю є необхідним, але не достатнім критерієм для забезпечення надійності і довговічності виробів. Це пов’язано з тим, що в процесі роботи вироби піддаються періодичному нагріванню і охолодженню, так званим теплозмінам. При цьому в об’ємі металу виникає нерівномірне температурне поле, яке сприяє накопиченню термічних напружин. Значення термічних напружин можуть перевищувати межу текучості матеріалу, внаслідок чого в ньому розвивається пластична деформація, яка після багаторазових теплових змін призводить до руйнування матеріалу.

Детальніше...
 
Глазова Марія Андріївна

Вплив параметрів ущільнення формувальних сумішей на отримання безде-фектного лиття

На сьогоднішній день актуальна задача зниження браку виливків, більш як 50% якого виникає в наслідок порушення режимів формоутворення. Велика кіль-кість дефектів, таких як: невідповідність геометрії, обвал, засмічення, пригоряння, шорсткість поверхні та ін. мають місце у сучасному литті через неправильні режими формування.
Робота присвячена розробленню конкретних шляхів та методик, що призво-дять до зниження рівня браку виливок через оптимізацію складів сумішей і режимів формоутворення.
Актуальність теми. У роботі розглядаються: ущільнюємість і плинність ФС, СС і піску, окрема і спільна поведінка у формі різних фракцій піску, частка кожної фракції, їх вплив на процеси віброущільнення, кінцева міцність.
Актуальними дослідженнями є: реологічні, на плинність, ущільненість, фор-муємість пісків, ФС і СС залежно від режиму і виду вібрації (вертикальна, горизон-тальна, кругова горизонтальна, об'ємна вібрації). На процеси ущільнення, ущільне-ності і плинності впливають: ефект резонансу; геометрія моделі, фракційний склад піску, частота і амплітуда коливань, напрямок і час дії вібрації, вага вантажу, яким пригружують поверхню форми, загасання коливань вібрації, внутрішнє і зовнішнє тертя згідно з законом Кулона, коефіцієнти зчеплення, бічного тиску та реологічні властивості пісків і сумішей; випробування на дефектність виливків за стандартни-ми і нестандартними методиками.

Детальніше...
 
Вініченко Валентин Геннадійович

Вініченко Валентин Геннадійович Розробка технології виготовлення виливків з піноалюмінію

Спінений алюміній – це відносно новий клас надлегких композиційних матеріалів з комірчастою структурою. Він забезпечує унікальну комбінацію нових фізичних та механічних властивостей, недосяжних для монолітних матеріалів. Ці властивості, разом з повною утилізацією і екологічною чистотою, роблять піноалюміній привабливим для використання в будівництві, транспорті й інших галузях промисловості. Основними властивостями являються: високий коефіцієнт поглинання енергії удару чи вібрації та мала вага виробів при достатньо високій міцності [1].
На сьогоднішній день питання розробки отримання виливків з піноалюмінію являється нагальною потребою. Пінометали почали розроблятись в Сполучених Штатах Америки, в середині минулого століття. Вони використовувались в авіаційній промисловості, але тільки в останні 10 років дослідження в цьому напрямку набули широкого спектру. Масштаби впровадження ливарних технологій для виготовлення деталей з піноалюмінію невеликі. На даний час відсутні обґрунтовані технологічні параметри отримання саме якісних пористих алюмінієвих виливків.

Детальніше...
 
Бачинський Віталій Дмитрович

Розроблення FeSiMg лігатур для отримання тонкостінних виливків з високоміцного чавуну методом внутрішньоформового модифікування

Найбільш поширеним конструкційним матеріалом є чавун. Підвищення якості чавунних виливків має першочергове значення для всіх галузей сучасного машинобудування, так як дозволяє збільшити період роботи деталей, знизити їх металоємність, скоротити потребу в сталевих поковках, сортовому прокаті та виливках із сталі та кольорових металів.
Високоміцний чавун з кулястим графітом (ВЧ) є прогресивним литим конструкційним матеріалом у сучасному машинобудуванні. У світовому випуску лиття чавунні виливки по масі складають більше 75 % [1], в Україні −            близько 66 %, що пояснюється нераціонально високим випуском сталевого лиття (30,5 %) [2]. Частка високоміцного чавуну з кулястим графітом у випуску чавунного лиття в Україні становить 3,8 %, тоді як у країнах з розвиненим машинобудуванням − більше 50 %. Номенклатура литих деталей з ВЧ численна і різнопланова
Широке використання чавуну пов’язане з його перевагами, в порівнянні з іншими матеріалами, наприклад сталлю, – більш низька собівартість виготовлення, кращі ливарні властивості, менша температура плавлення та ін.. Низька міцність та пластичність деталей, виготовлених з сірого чавуну, є основними його недоліками, причиною яких є утворення в ньому включень графіту гострокінцевої форми, які виступають концентраторами напружень. Дані недоліки призводять до збільшення розмірів деталі при проектуванні і її маси.
В світі виробляється велика кількість різних за хімічним складом сфероїдизуючих магнієвих лігатур для отримання високоміцного чавуну. Аналіз марок модифікаторів для чавуну, що випускаються такими відомими виробниками як SKW Giesserei (Німеччина), Elkem (Норвегія), НВП Технологія (Росія) [3] та ін., а також даних про процеси модифікування, що застосовуються на заводах США [4], показує, що практично всі модифікатори, за деяким винятком, є сплавами на основі феросиліцію. В США більше 90 % цехів, які випускають високоміцний чавун використовують магнієві лігатури, отримані на основі феросиліцію.
Відомо, що лігатури для модифікування чавуну різних виробників, практично аналогічні за вмістом магнію, можуть значно відрізняться ефективністю їх дії на формування заданої структури виливків з високоміцного чавуну.

Детальніше...
 
<< Початок < Попередня 1 2 3 Наступна > Кінець >>

Сторінка 2 з 3

03056, м. Київ - 56, вул. Політехнічна 35, корпус 9, поверх 4. Тел.: +38(044)204-82-16. Кафедра ЛВЧКМ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2010-2019©