Кафедра ливарного виробництва чорних та кольорових металів

Національний технічний університет України "КПІ ім. Ігоря Сікорського"

Українська (UA)Русский (RU)English (UK)Deutsch (DE)
FacebookTwitterGoogle+

91. Люди учатся как говорить, а главная наука – как и когда молчать. (Л.Толстой)


Знайшли помилку в тексті? Виділіть текст, натисніть Shift+Enter і відправте нам повідомлення.

Дисертації
Нетребко Дарья Николаевна

Влияние химического состава на межфазные свойства, электропроводность и коррозионную стойкость литейных сплавов на основе меди

Сплави на основі міді широко використовуються в різних галузях промисловості: електротехніці, суднобудуванні, приладобудуванні, машинобудуванні та інших галузях. Важливою характеристикою для мідних сплавів є електропровідність та здатність їх протистояти агресивним середовищам. Існує ряд факторів, що впливають на ці характеристики: фазовий та хімічний склад, модифікування та легування, швидкість охолодження та термопластична обробка.

Для легування міді в основному використовують елементи, що утворюють з міддю тверді розчини. Мідь сплавляється з цинком, алюмінієм, оловом, залізом, марганцем, берилієм та з нікелем в різних комбінаціях, утворюючи не тільки міцніший сплав, але й надаючи йому кольору в діапазоні від блискуче-жовтого до червоного. Пластичність мідних сплавів в цілому висока і залежить від складу сплавів. Встановлено, що алюміній та нікель в кількості до 1 мас. % в міді знижує електропровідність в 2 рази. Що стосується перехідних металів, таких як залізо, марганець, то вони суттєво знижують електропровідність сплавів на основі міді. Кисень і водень являються шкідливими домішками в міді по відношенню до механічних властивостей, так і по відношенню до електропровідності.

В промисловості широко використовуються латуні, які є відносно дешевими і мають задовільні технологічні властивості, але мають низьку корозійну стійкість. Легування таких латуней суттєво змінює їх властивості і це питання на сьогодні є актуальним і не вивченим до кінця.

Складно леговані латуні використовують у світовому виробництві монет. Основними завданнями при розробці сплаву для монет середніх номіналів є: задана електропровідність, технологічність, вартість нижча за номінал, корозійна стійкість, колір.

Легуючі елементи для латуней обирають з ряду: Ni, Fe, Sn, Al, Mn, Pb, Si. Найбільш прийнятними для монетних сплавів є Al, Mn.

Дляотриманнярізноготипусплавівважливоправильнопідібратиматеріалиплавильнихтиглівіформ, щобмінімізувативзаємодіюрозплавузтвердоюповерхнею. Відомо, що мідь погано змочує графіт, алунд і кварцове скло. Однак добавки цинку і марганцю в деякій мірі підвищують адгезійну взаємодію. В даній роботі проведені літературний аналіз даних по міжфазній взаємодії та експериментальне вивчення змочування зазначених матеріалів рідкими сплавами Cu-10мас.%Zn-(0…2)мас.%Mn методом лежачої краплі.

Враховуючи вище зазначене мета даної роботи полягає у вивченні впливу легуючих та модифікуючих добавок на міжфазні властивості, електропровідність та корозійну стійкість мідних сплавів.

Детальніше...
 
Набока Вікторія Олександрівна

Стрижневі суміші які зміцнюються при взаємодії ортофосфорної кислоти з компонентами наповнювача

Об’єкт дослідження– нові неорганічні зв’язувальні компоненти для стрижневих сумішей, які зміцнюються під час нагрівання.

Мета роботи – встановлення параметрів теплової взаємодії виливків із стрижнями на основі кварцового і цирконового наповнювачів, та дослідження нових неорганічних зв’язувальних компонентів, які утворюються при взаємодії цих наповнювачів з ортофосфорною кислотою.

Методика дослідження – теплові розрахунки процесів контактної взаємодії ливарних стрижнів із сталевими виливками різних розмірів; сучасні методи рентгеноструктурного та термогравіметричного аналізу, растрової електронної мікроскопії; планування експериментів та оптимізація складу сумішей за номограмами; стандартні методи визначення технологічних та робочих властивостей сумішей.

Результати та їх новизна – отримано нові дані щодо розподілу температур у стрижнях із різними вогнетривкими наповнювачами під час твердіння сталевих виливків, на основі яких сформульовані вимоги до стрижневих сумішей; розроблені суміші із заданими властивостями.

Основні показники – досліджені суміші мають у своєму складі нові неорганічні зв’язувальні компоненти – пірофосфати кремнію та цирконію, зміцнюються в оснащенні при 300…350 оС, характеризуються міцністю при стисканні не менше 2,5 МПа і обсипаємістю не більше 0,6 %.

Ступінь впровадження – лабораторні випробування при виготовленні стрижнів у гарячому оснащенні для виливків із залізовуглецевих сплавів.

Область застосування – альтернатива стрижневим сумішам з органічними зв’язувальними компонентами при отриманні широкої номенклатури виливків із залізовуглецевих сплавів.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – прискорення процесів зміцнення сумішей, розроблення технологічних інструкцій на виготовлення стрижнів, промислове впровадження.

Актуальність теми. Основними завданнями ливарного виробництва є забезпечення високої розмірної точності та якості поверхні литих деталей. При використанні лиття у піщані форми розплав контактує із формувальним матеріалом, що значною мірою впливає на формування поверхні виливка. Важливим фактором є температура взаємодії виливка з формою а також розподіл температур у стрижні. Це впливає на зміну його технологічних та робочих властивостей ( податливість, газотвірність, вибиваємість, тощо).

Детальніше...
 
Левіцька Тетяна Олександрівна

Вплив гранулометричного складу кварцового піску на технологічні властивості формувальних сумішей

Об’єкт дослідження – розроблення оптимальних складів пластичних формувальних сумішей та математичної моделі на основі ЛПτ рівномірних розташованих послідовностей.

Предмет дослідження – кварцовий пісок, міцність, газопроникність, обсипання, щільність, пористість.

Мета роботи – дослідження впливу гранулометричного складу кварцового піску на технологічні властивості формувальних сумішей, визначення оптимального співвідношення зерен наповнювача в об’ємі суміші для досягнення її оптимальних властивостей.

Методи дослідження – експериментальне дослідження зміни технологічних властивостей формувальних сумішей (визначення в сирому та сухому стані газопроникності, міцності, обсипання, щільності, пористості) в залежності від гранулометричного складу наповнювача – річкового кварцового піску фракцій – 0315, 04 та 063 з використанням статистичних методів.

Результати досліджень можуть використовуватись для створення формувальних сумішей у ливарному виробництві з наперед заданими властивостями.

Галузі використання – виготовлення ливарних форм для одержання високоякісних виливків.

Детальніше...
 
Репета Людмила Петрівна

ОПТИМІЗАЦІЯ СКЛАДУ СТРИЖНЕВОЇ СУМІШІ НА ОСНОВІ СМОЛИ СФП 011Л ТА РОЗЧИННИКА МЕТИЛАЦЕТАТУ

Об’єкт дослідження – процес виготовлення стрижневої суміші на основі кварцового піску та спученого перліту для виробництва комбінованих пінополістиролових моделей.

Предмет дослідження – стрижнева суміш на основі кварцового піску, спученого перліту, смоли СФП 011Л та розчинника метилацетату.

Мета роботи – розроблення та оптимізація технологічних параметрів виготовлення комбінованих пінополістиролових моделей.

Методика дослідження – використані сучасні методи досліджень й оброблення результатів даних.

Результати досліджень – вивчено вплив компонентів стрижневої суміші та режиму спікання на її механічні властивості, а також вплив дії перегрітої пари на міцність та вологонасичення стрижнів.

Галузі використання – виготовлення виливків із складними внутрішніми порожнинами, методологія лиття за моделями, що газифікуються на машинобудівних підприємствах.

Детальніше...
 
Михалевич Дмитро Олександрович

Внутрішньоформове модифікування при виробництві двошарових виливків з різнорідних чавунів з двоетапним заливанням форми

Актуальність теми. До окремих частин багатьох деталей сучасної техніки висуваються різні, іноді протилежні вимоги за механічними і експлуатаційними властивостями. Валки і опорні ролики прокатних станів, щоки дробарок, бронефутеровальні плити кульових млинів, метательні лопатки дробометальних і піскометальних апаратів, склізи бункерів сипких матеріалів, зубчасті шестерні, канатопровідні шківи повинні мати тверду зносостійку робочу поверхню або робочий елемент і м’яку ударостійку матричну підкладку, серцевину або елементи монтажного кріплення.
Зносостійкість робочої поверхні литих деталей машин і механізмів забезпечує вибілений чавун з твердими карбідами заліза у мікроструктурі, а підвищену пластичність та ударну в’язкість їх матричної підкладки – високоміцний феритний чавун з кулястим графітом. Більшість з існуючих технологічних варіантів виробництва двошарових чавунних виливків базуються на виплавлянні різнорідних сплавів у окремих плавильних агрегатах з наступним послідовним заливанням таких сплавів у ливарні форми. Відомо, що мікроструктуру і властивості сірого або білого чавунів можна суттєво змінити сфероїдизувальним, графітизувальним або карбідостабілізувальним модифікуванням частини базового розплаву, виплавленого в одному плавильному агрегаті. Але інформація про особливості подібних технологічних процесів виробництва двошарових виливків у технічній літературі вкрай обмежена.

Детальніше...
 
Ковальчук Олександр Григорович

Підвищення технологічних властивостей жаростійких сталей з високим вмістом хрому

Сучасний розвиток науково-технічного прогресу весь час потребує матеріали, які за своїми фізико-механічними властивостями перевершують вже існуючі конструкційні матеріали. Тому отримання міцнішого, легшого, жаростійкішого металу є актуальним питанням.
З усіх жаростійких сплавів найбільш практичний інтерес представляють сплави на основі заліза, тобто сталі та чавуни, леговані недорогими і недефіцитними елементами, наприклад хромом, алюмінієм, кремнієм, титаном.
Головною експлуатаційною характеристикою жаростійких сплавів є їх опір різним видам корозії і, в першу чергу, високотемпературній газовій корозії.
Як показує досвід експлуатації жаростійких виробів, вибір сплаву з високою окалиностійкістю є необхідним, але не достатнім критерієм для забезпечення надійності і довговічності виробів. Це пов’язано з тим, що в процесі роботи вироби піддаються періодичному нагріванню і охолодженню, так званим теплозмінам. При цьому в об’ємі металу виникає нерівномірне температурне поле, яке сприяє накопиченню термічних напружин. Значення термічних напружин можуть перевищувати межу текучості матеріалу, внаслідок чого в ньому розвивається пластична деформація, яка після багаторазових теплових змін призводить до руйнування матеріалу.

Детальніше...
 
Глазова Марія Андріївна

Вплив параметрів ущільнення формувальних сумішей на отримання безде-фектного лиття

На сьогоднішній день актуальна задача зниження браку виливків, більш як 50% якого виникає в наслідок порушення режимів формоутворення. Велика кіль-кість дефектів, таких як: невідповідність геометрії, обвал, засмічення, пригоряння, шорсткість поверхні та ін. мають місце у сучасному литті через неправильні режими формування.
Робота присвячена розробленню конкретних шляхів та методик, що призво-дять до зниження рівня браку виливок через оптимізацію складів сумішей і режимів формоутворення.
Актуальність теми. У роботі розглядаються: ущільнюємість і плинність ФС, СС і піску, окрема і спільна поведінка у формі різних фракцій піску, частка кожної фракції, їх вплив на процеси віброущільнення, кінцева міцність.
Актуальними дослідженнями є: реологічні, на плинність, ущільненість, фор-муємість пісків, ФС і СС залежно від режиму і виду вібрації (вертикальна, горизон-тальна, кругова горизонтальна, об'ємна вібрації). На процеси ущільнення, ущільне-ності і плинності впливають: ефект резонансу; геометрія моделі, фракційний склад піску, частота і амплітуда коливань, напрямок і час дії вібрації, вага вантажу, яким пригружують поверхню форми, загасання коливань вібрації, внутрішнє і зовнішнє тертя згідно з законом Кулона, коефіцієнти зчеплення, бічного тиску та реологічні властивості пісків і сумішей; випробування на дефектність виливків за стандартни-ми і нестандартними методиками.

Детальніше...
 
Вініченко Валентин Геннадійович

Вініченко Валентин Геннадійович Розробка технології виготовлення виливків з піноалюмінію

Спінений алюміній – це відносно новий клас надлегких композиційних матеріалів з комірчастою структурою. Він забезпечує унікальну комбінацію нових фізичних та механічних властивостей, недосяжних для монолітних матеріалів. Ці властивості, разом з повною утилізацією і екологічною чистотою, роблять піноалюміній привабливим для використання в будівництві, транспорті й інших галузях промисловості. Основними властивостями являються: високий коефіцієнт поглинання енергії удару чи вібрації та мала вага виробів при достатньо високій міцності [1].
На сьогоднішній день питання розробки отримання виливків з піноалюмінію являється нагальною потребою. Пінометали почали розроблятись в Сполучених Штатах Америки, в середині минулого століття. Вони використовувались в авіаційній промисловості, але тільки в останні 10 років дослідження в цьому напрямку набули широкого спектру. Масштаби впровадження ливарних технологій для виготовлення деталей з піноалюмінію невеликі. На даний час відсутні обґрунтовані технологічні параметри отримання саме якісних пористих алюмінієвих виливків.

Детальніше...
 
<< Початок < Попередня 1 2 3 Наступна > Кінець >>

Сторінка 2 з 3

03056, м. Київ - 56, вул. Політехнічна 35, корпус 9, поверх 4. Тел.: +38(044)204-82-16. Кафедра ЛВЧКМ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2010-2017©

Розробка: shevchuk.ua