Кафедра ливарного виробництва чорних та кольорових металів

Національний технічний університет України "КПІ ім. Ігоря Сікорського"

Українська (UA)Русский (RU)English (UK)Deutsch (DE)
FacebookTwitterGoogle+

Воспринимать других как себя в них.


Знайшли помилку в тексті? Виділіть текст, натисніть Shift+Enter і відправте нам повідомлення.

Репета Людмила Петрівна

ОПТИМІЗАЦІЯ СКЛАДУ СТРИЖНЕВОЇ СУМІШІ НА ОСНОВІ СМОЛИ СФП 011Л ТА РОЗЧИННИКА МЕТИЛАЦЕТАТУ

Об’єкт дослідження – процес виготовлення стрижневої суміші на основі кварцового піску та спученого перліту для виробництва комбінованих пінополістиролових моделей.

Предмет дослідження – стрижнева суміш на основі кварцового піску, спученого перліту, смоли СФП 011Л та розчинника метилацетату.

Мета роботи – розроблення та оптимізація технологічних параметрів виготовлення комбінованих пінополістиролових моделей.

Методика дослідження – використані сучасні методи досліджень й оброблення результатів даних.

Результати досліджень – вивчено вплив компонентів стрижневої суміші та режиму спікання на її механічні властивості, а також вплив дії перегрітої пари на міцність та вологонасичення стрижнів.

Галузі використання – виготовлення виливків із складними внутрішніми порожнинами, методологія лиття за моделями, що газифікуються на машинобудівних підприємствах.

Розвиток сучасного машинобудування вимагає підвищення якості, надійності, довговічності литих деталей і одночасно масової точності, досягнення яких забезпечується екологічно безпечним ливарним процесом.
У ливарному виробництві існує технологічний процес лиття за моделями (ЛГМ), що газифікуються. Цей метод вперше був запропонований в США у 1958 році. В подальші роки у багатьох країнах запатентовані різноманітні варіанти даного процессу лиття.
Метод лиття за моделями, що газифікуються, має значний ряд переваг: зменшує витрати на обладнання, скорочує число технологічних операцій, скорочує трудовитрати в 2…4 рази, скорочує виробничі площі, поверхні виливків однорідні та мають низьку шорсткість. Метал заповнює форму знизу, поступово видаляючи із її порожнини газифіковану модель, в результаті чого створюються умови, які сприяють спокійному руху розплаву в ливниковій системі та порожнині форми. Ця обставина дозволяє дещо спростити конструкцію ливниково-живильних систем [1].
Крім переваг ЛГМ слід назвати і його специфічні особливості, які обмежують області його раціонального використання. Так, моделі з товщиною стінок менше 8…10 мм, особливо великої протяжності, виготовляти за допомогою механічної обробки складно із-за можливої деформації модельного матеріалу низької щільності під тиском ріжучого інструменту. Для виготовлення моделі із гранул полістиролу необхідні прес-форми, висока вартість яких виключає можливість застосування цього методу в умовах одиничного виробництва. Неможливо отримати складні порожнини у виливку без стрижнів. В той же час неможливе використання великих стрижнів, так як під їх вагою може деформуватися сама модель.
Тому був запропонований метод отримання порожнистих виливків за допомогою застосування піщаних стрижневих сумішей на основі смоли СФП 011Л та розчинника-метилацетату, який використовується замість ацетону, що являється забороненою речовиною. Дані стрижневі суміші в меншій мірі втрачають міцність під дією гарячої пари при виготовленні комбінованих моделей.

 

 

 

03056, м. Київ - 56, вул. Політехнічна 35, корпус 9, поверх 4. Тел.: +38(044)204-82-16. Кафедра ЛВЧКМ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2010-2017©

Розробка: shevchuk.ua