Фурдик Катерина Володимирівна | Кафедра ливарного виробництва чорних та кольорових металів НТУУ "КПІ ім. Ігоря Сікорського"

Кафедра ливарного виробництва чорних та кольорових металів

Національний технічний університет України "КПІ ім. Ігоря Сікорського"

Українська (UA)Русский (RU)English (UK)Deutsch (DE)
FacebookTwitterGoogle+

Жить своим умом.


Знайшли помилку в тексті? Виділіть текст, натисніть Shift+Enter і відправте нам повідомлення.

Фурдик Катерина Володимирівна

Розробка технології одержання виливків з піноалюмінію

Спінений алюміній – це відносно новий клас надлегких композиційних матеріалів з комірчастою структурою. Він забезпечує унікальну комбінацію нових фізичних та механічних властивостей, недосяжних для монолітних матеріалів. Ці властивості, разом з повною утилізацією і екологічною чистотою, роблять піноалюміній привабливим для використання в будівництві, транспорті й інших галузях промисловості. Основними властивостями являються: високий коефіцієнт поглинання енергії удару чи вібрації та мала вага виробів при достатньо високій міцності.

На сьогоднішній день питання розробки отримання виливків з піноалюмінію являється нагальною потребою. Пінометали почали розроблятись в Сполучених Штатах Америки, в середині минулого століття. Вони використовувались в авіаційній промисловості, але тільки в останні 10 років дослідження в цьому напрямку набули широкого спектру. Масштаби впровадження ливарних технологій для виготовлення деталей з піноалюмінію невеликі. На даний час відсутні обґрунтовані технологічні параметри отримання саме якісних пористих алюмінієвих виливків.

Піноалюміній отримують різними засобами (рідкофазним і твердофазним) і, в основному, з первинних матеріалів, що досить дорого. Один з твердофазних або порошкових методів, а саме рідкофазне, може бути перспективним для впровадження у виробництво піноалюмінію. Рідкофазні методи є, на даний момент, найбільш перспективним напрямком у виробництві піноматеріалів.

Піноалюміній можливо розглядати як композиційний матеріал, де замість керамічних частинок використовується порофор (CaCO3).

Основною складністю при виготовленні пористих виливків є забезпечення введення порофору, який не змочується алюмінієвими розплавами та однорідності розподілу пор у розплаві та за об’ємом виливка.

Метою роботи було дослідити вплив температури і часу розкладання порофору на пористість виливків сплавів системи Al-Fe. В ході роботи було розроблено технологію виготовлення лігатури Al- Fe-CaCO3 для спінювання алюмінієвих сплавів. Засвідчено значний u1074 плив механічного впливу на якість замішування порофору, що і стало основою для розробки даної технології.

Мета роботи – дослідити вплив температури і часу розкладання порофору на пористість виливків сплавів системи Al-Fe.

Об’єктом дослідження є технологія виготовлення пористого алюмінієвого сплаву для виливків.

Предмет дослідження – вплив температури і часу розкладання порофору на пористість виливків.

Методика дослідження – аналіз діаграм стану з широким інтервалом твердо-рідкого стану; дослідити вплив температури та часурозкладання порофору на пористість виливків; дослідити термодинамічні процеси взаємодії порофору з компонентами сплаву; виготовити разові гіпсові форми для заливання; дослідити макроструктуру пористих виливків одержаних при температурах спінювання.

Результати роботи – Представлені результати термодинамічного аналізу можливих реакцій та результати одержання піноалюмінію в системі Al-Fe-СаСО3, наведені результати термогравіметрії реакції розкладання СаСО3, визначені оптимальні температури замішування порофору та спінювання розплаву, наведені середні значення пористості виливків при литті у разову гіпсову форму в залежності від температури та часу.

Галузі використання– Виготовлення пористих виливків, які застосовуються в машинобудуванні, суднобудуванні, авіабудуванні та ін.

ПІНОАЛЮМІНІЙ, ПОРОФОР, КАРБОНАТ КАЛЬЦІЮ, ПОРУВАТІСТЬ, ТЕМПЕРАТУРА СПІНЮВАННЯ, ТЕМПЕРАТУРА ЗАМІШУВАННЯ, ТЕРМОГРАВІМЕТРИЧНИЙ АНАЛІЗ

 

03056, м. Київ - 56, вул. Політехнічна 35, корпус 9, поверх 4. Тел.: +38(044)204-82-16. Кафедра ЛВЧКМ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2010-2018©

Розробка: shevchuk.ua